Ейдетика
(067) 98 360 89
Шаблоны Joomla 2.5 здесь: http://joomla25.ru/shablony/

Розвиток допитливості дітей

 

Всім нам хочеться, щоб наші діти були кмітливими, допитливими, догадливими, передбачливими, дотепними, тобто, розумними. Розумний той, хто вміє мислити. Що значить мислити? Хіба не народжуємося ми вже розумними або «не дуже»? Так, ми народжуємося з різними схильностями, в тому числі і до розумової діяльності. Але розумною легше вирости тій дитини, якій допомогли навчитися мислити, ніж тій, яка організовувала своє мислення сама.

Світ, в який приходить дитина, багатий і різноманітний. Щоб жити в ньому, маляті необхідно розібратися у властивостях, якостях предметів, в їх призначенні, в просторових і часових відносинах, явищах навколишньої дійсності. Йому потрібні знання, які допоможуть ознайомитися з доступними його розумінню суспільними явищами, з трудовою діяльністю людини.

Дослідження педагогів і психологів свідчать про те, що дошкільнята здатні не лише усвідомлювати окремі факти дійсності, а й пояснювати їх. Особливу роль в цьому відіграють дорослі (батьки, вихователі), які під час ігор та розвиваючих занять з дітьми спонукають дитину до осмисленого виконання дій, самостійного пошуку; розвивають вміння запитувати, міркувати, спростовувати, відстоювати свою точку зору; впливають на дитячу ініціативу, творчу та пізнавальну активність.

Пізнавальна активність або допитливість дитини характеризується як активне прагнення до пізнання навколишнього світу, пошук способів задоволення жаги до знань і формується до п’яти-шести років. Якщо ми не навчимо дитину мислити в цей період, то вчити її цьому в школі буде вже менш ефективно, тому що втрачений безповоротно найбільш сприятливий період для розвитку її мислення.

У дошкільному віці провідним видом діяльності є гра. Немає потреби доводити, що граючись, дитина вчиться, і що у грі за кілька хвилин вона засвоїть стільки, що іншим способом не вивчить і за годину. Дітям подобається, коли дорослі приймають участь в їхніх іграх. Коли вони відчувають себе на рівні з дорослими, їхня поведінка стає більш серйозною і осмисленою. Ігрові ситуації розкріпачують дитину, дозволяють їй відчути себе особистістю зі своєю думкою і життєвою позицією, дають їй впевненість у тому, що її проблеми і переживання варті уваги і обговорення, розвивають в неї спостережливість до всього що відбувається.

У які ж ігри потрібно гратися з малюками, щоб сформувати у них стійкий пізнавальний інтерес до навколишнього світу? Пропонуємо приділити увагу декільком напрямкам:

- навчальні та розвиваючі ігри,

- проблемно-пошукові ситуації,  

- дослідницькі ігри,

- ігри для розвитку творчого мислення.

НАВЧАЛЬНІ ТА РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ

У середньому і старшому дошкільному віці діти активно освоюють різні засоби і способи пізнання. Незамінними помічниками при цьому є дидактичні ігри різної тематики. Вони розширюють уявлення малюка про навколишній світ, навчають дитину спостерігати і виділяти характерні ознаки предметів (величину, форму, колір), сприяють формуванню дій порівняння, класифікації, пізнавання за описом, вміння здійснювати контрольно-перевірочні дії. Прикладами таких ігор можуть бути «Лабіринти», «Знайди пару», «Знайди відмінності», «Четвертий зайвий», «Коло, овал, квадрат» та ін.


Для дітей дошкільного віку надзвичайно привабливим є світ дорослих: прагнення діяти, як дорослі, користуватися речами дорослих, вибудовувати «дорослі» стосунки. У цьому їм допомагає сюжетно-рольові ігри, в яких вони виступають як творці, сценаристи і режисери «дорослого» світу, подій, що відбуваються в ньому. Темами таких ігор можуть бути: «Магазин», «Перукарня», «Сім’я», «Лікарня», «Їдальня» тощо. Під час сюжетно-рольових ігор спонукайте дітей створювати з підручного матеріалу предмети, яких бракує для ігрового задуму. Використовуйте пластилін, папір, природний і непридатний матеріал, конструктор.

Особливе значення приділяйте роботі з художньою літературою, знайомству з книгою; намагайтеся прищепити любов до читання. Адже саме література допомагає дитині пізнавати світ, змушує задуматися про свої і чужі вчинки, виховує і вчить. Організуйте пальчиковий театр казок. Ігри по казках вчать дитину ставити себе на місце казкового героя, порівнювати і аналізувати, робити висновки і узагальнення. Діти із задоволенням інсценують казки, маючи можливість проявити свою творчість.

Із власного досвіду знаю, що діти обожнюють ігри-мандрівки. Сюжети можна брати із знайомих дітям народних казок. Наприклад, отримавши «листа» від Колобка з проханням про порятунок, вирушайте в дорогу, переходячи від будиночку Зайця до будиночку Вовка, Ведмедя, Лисиці, допомагайте кожному з героїв виконати якесь завдання: викласти доріжку з геометричних фігур, відгадати загадку, скласти картки з малюнками у логічній послідовності тощо. У грі-мандрівці, наприклад до Африки, цікавим мотивом може стати «далека дорога», яку можна ускладнити стільцями, подушками, обручем  – діти у захваті долають перешкоди. Перебуваючи в постійному русі, дитина не думає про втому. Навчальний матеріал засвоюється ненав'язливо, сам собою.

Неоціненний внесок у розвиток пізнавальної активності й у виховання гуманних почуттів може внести «Куточок живої природи» у вашому домі. Організуйте для дітей живий куточок, в якому, наприклад, буде акваріум з живими рибками, кімнатні рослини, календар спостережень за погодою, скарбничка природного матеріалу. Щоб дитячий куточок природи приносив вам і вашим дітям радість, потрібно з великою відповідальністю поставитися до його створення. Обов'язково треба прочитати спеціальну літературу, вивчити умови утримання кожного вихованця, заздалегідь приготувати предмети для живого куточка. Вчіть дітей спостерігати і доглядати за домашніми тваринами і рослинами, тоді вони зможуть глибоко зрозуміти і по-справжньому полюбити живу природу, а значить і життя.

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ СИТУАЦІЇ

Це відносно нова форма ігрової діяльності, продиктована сучасними вимогами до розвиваючого навчання. Сутність ігрової проблемно-пошукової ситуації полягає у створенні «перешкоди» або особливих умов, які не дозволять дитині звичним шляхом організувати власну діяльність, а змусять винаходити нові способи для вирішення нестандартних завдань, розглядати задані умови з кількох точок зору, висуваючи різні шляхи їх вирішення, розмірковуючи теоретично або діючи практично, аналізуючи кожен з них.

Особливу увагу приділяйте неправильним відповідям. Аналізуйте їх разом з дитиною, допомагайте їй зрозуміти свою помилку, підведіть до пошуку нового способу вирішення завдання. Заохочуйте пізнавальну активність дитини, підтримуйте її емоційний настрій, інтерес до знань  - це дозволяє дитині правильно реагувати на невдачу, не боятися висловлювати свою думку.

Використання ігрових проблемно-практичних ситуацій в пізнавальному процесі не повинно бути випадковим. Кожна проблемно-практична ситуація має своє місце і час: певний період вивчення тих чи інших тем, коли діти вже придбали необхідні знання та оволоділи потрібними способами діяльності і можуть перенести їх в нестандартні ситуації, використовувати при вирішенні практичних колізій, відмовляючись від репродуктивної діяльності.

Приклади використання проблемних ситуацій у навчальному процесі.

Знайомство з навколишнім світом. Екологія.

Діти пішли до лісу і заблукали, вже темніє, і вони не можуть знайти дороги додому.
З настанням осені деякі птахи відлітають у теплі краї, а деякі залишаються. Чому?
Як хліб на стіл «прийшов»?
Чому неїстівні гриби не можна знищувати?
Якби не було води, повітря, сонця. Що сталося б тоді? Тощо.

Математика.

Як дізнатися, що одних предметів більше, ніж інших? Як зрівняти множини?
Як можна отримати на тарілці 6 яблук, якщо їх поки тільки 5?
Скільки потрібно взяти паличок, щоб «побудувати» будинок для казкового героя?
Для занять фізкультурою потрібно вишикуватися за зростом. Як це зробити?
Як визначити рівність сторін квадратів? (виготовити мірку).
Бабуся попросила Дашу сходити до магазину. Поясніть дівчинці, куди їй потрібно йти (орієнтування в просторі).
Мама попросила накрити стіл до чаю. Скільки приборів треба поставити. Тощо.

Образотворча діяльність, ручна праця, конструювання.

Малюючи ілюстрацію до казки, потрібно показати, що головний її герой - зайчик. Що потрібно зробити, щоб усі зрозуміли, хто головний герой казки?
Для аплікації потрібно приготувати кілька деталей однакової форми. Як це зробити швидко і акуратно?
Для зображення акваріума з рибками дитина отримує квадрат блакитного паперу. Які потрібно вибрати олівці, щоб рибки «не загубилися» у «воді»?
При ліпленні собачки поставте перед дитиною проблему: як показати, що собачка подає лапу, гавкає, біжить.
При конструюванні будівель можна запропонувати дитині прикрасити прилеглу територію.
Необхідно «побудувати» міст такої конструкції, щоб під ним міг проплисти корабель.
Зобразити листя влітку, восени, навесні і т.п.

Художня література, розвиток мовлення.

Після прочитання твору, запропонувати поміркувати, а як би ти вчинив на місці літературного персонажу.
Запропонувати придумати свій кінець казки.
Запропонувати дитині «стати» ілюстратором, але намалювати ілюстрацію словами.
Запропонувати стати поетом і придумати рими для вірша.
Запропонувати уважно розглянути картину, запам'ятати і розповісти по пам'яті молодшому братові, що бачив.
Запропонувати розпитати друзів, чи знають вони цей літературний твір, про що він.
Як прочитати вірш, щоб глядачі зрозуміли, що хотів передати автор.

Проблемні ситуації для дошкільнят можна створювати не тільки на предметному навчальному матеріалі. Виховання спритності, конструктивності, гнучкості мислення успішно досягається при вирішенні побутових або ситуаційних завдань. Наприклад.

Ситуації у транспорті.

Ти з батьками їдеш в автобусі. Вони зійшли, а ти не встиг. Що ти будеш робити? Чому?
Батьки сіли в поїзд, а ти залишився. Що ти будеш робити? Чому?

Ситуації з вогнем.

У квартирі пожежа. Що ти будеш робити?
Дим в квартирі. Твої дії.

Ситуації з водою.

Бачиш, що хтось тоне. Як вчиниш?
У квартирі прорвало кран. Ти один вдома. Як вчиниш спочатку, як потім?

У підсумку, можна зробити висновки:
1. Можливо і потрібно навчити дітей правильно, організовано мислити.
2. Дитині цікавіше мислити, ніж запам'ятовувати.
3. Інформація, яка знайдена у процесі мислення, стає знанням, включаючись в причинно-наслідкові зв'язки у свідомості, тоді як інформація, що запам’ятовується, часто залишається нейтральною, яку неможливо витягти з пам'яті в потрібний момент.
4. Процес мислення - пошук і відкриття нового при вирішенні проблемної ситуації. Без проблемної ситуації немає мислення.
5. Питання «Чому?», «Як ти вважаєш?», «З якою метою?», «Через що?», «Як зробити?» - проблемні - вони спрямовані на розвиток мислення.
6. Питання «Де?», «Що?», «Коли?», «Який?», «Скільки?» контролюють пам'ять.
7. Нікого не можна змусити мислити, нікому не можна заборонити мислити. Мислення вільне і самостійне.

ДОСЛІДНИЦЬКІ ІГРИ

Найпопулярнішим методом дослідження є спостереження. Цей метод застосовується в більшості наук і часто використовується у повсякденному житті. Щоб спостерігати, треба володіти спостережливістю, яку називають сестрою уважності. Можна сказати, що спостережливість - це сплав уважності і мислення.

Чому дитина з власної ініціативи помічає в предметі якісь нові сторони і специфічні особливості? ЇЇ сприйняття і увага носять аналітичний характер - вона не просто фіксує об'єкт, вона аналізує його, порівнює, оцінює, знаходить спільне з іншими.

Для розвитку спостережливості і уваги можна використовувати наступні вправи:

«Чарівний мішечок» (Покладіть в мішечок різні предмети, знайомі іграшки, запропонуйте назвати їх по пам'яті. Якщо дітей двоє і більше, організуйте змагання: хто більше згадає).
«Знайди однакові предмети» (використовуйте набір парних картинок).
«Підбери фігуру» (Пошук геометричних фігур за формою, кольором, орнаментом).
«Що художник намалював неправильно?» (Малюнки з помилками) і т. п.

   

Організуйте спостереження на прогулянці (сезонні зміни в живій і неживій природі, праця людей, погодні явища, життя тваринного світу); в живому куточку (розвиток кімнатних рослин, город на вікні, акваріумні рибки), праця людей різних професій (екскурсії).

Найважливішим методом дослідження вважається експеримент. Він використовується практично у всіх науках. Експеримент передбачає проведення практичних дій з метою поглибити уявлення дітей про живу і неживу природу, має за мету вчити самостійно проводити дослідження, добиватися результатів, міркувати, відстоювати свою думку, узагальнювати результати дослідів.

Експерименти бувають уявні і реальні. До уявних відносяться, наприклад, такі види:
Що можна зробити зі шматка паперу?
Що буде, якщо всі стануть вищі зростом?
На яку тварину схожа хмара? Тощо.

Але найцікавіші експерименти - реальні досліди з реальними предметами та їх властивостями. Наприклад.

Наші органи чуття: із закритими очима діти визначають предмети на дотик, по запаху, на смак і т.п.
Властивості води: прозорість, смак, запах, три фізичних стани, плинність і т.д.
Властивості піску і глини.
Змішування фарб, отримання нових кольорів і відтінків.
Властивості паперу, його види.
Що потрібно рослині для життя.
Спостереження за етапами розвитку рослини.
Спостереження за сезонними змінами в природі, фіксування змін в календарі природи.
Один або разом (запропонувати порівняти якість і швидкість збирання однієї людини або групи дітей).
Уміння володіти собою (способи поліпшення настрою собі та іншим).

Наведу приклад експерименту «Як вода зникає». Розкладіть разом з дітьми різні предмети: губку, газету, шматок тканини, поліетилен, блюдце. Акуратно ложкою поливайте їх водою. Відзначте, які предмети вбирають воду, які ні; які предмети вбирають воду краще. Налийте воду в блюдце, відзначте рівень води фломастером, залиште на кілька днів, відзначте новий рівень. Прийдіть до висновку, що вода не могла вбратися, вона «полетіла» в повітря у вигляді маленьких частинок (випарувалася).

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

Мінливість сучасного світу вимагає від нас швидкого орієнтування в ньому, навчання і винахідливості. Це стосується не тільки професійної або наукової діяльності, а й побутового життя.
Як навчити дітей повноцінно жити в динамічному, швидко змінюваному світі? Рішення сучасних завдань все більше вимагає не вузькоспеціального, а системного підходу, вміння бачити і проблему в цілому, і віддалені наслідки своїх дій.
Багаторічний дослідницький досвід показав, що дитина, опанувавши основними розумовими операціями по створенню творчого продукту, успішно адаптується до школи незалежно від системи навчання. Вона вміє і хоче вчитися. У неї високий рівень пізнавальної активності, розвинена уява.
У дитинстві творчий процес більшою мірою виражається в іграх, мовній і образотворчій діяльності. Ігри дітей або прагнення до вигадок - це творча переробка пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них нової дійсності. При вирішенні творчих завдань велику роль відіграє вміння використовувати ознаки об'єкту – це сприяє розвитку уяви і є першим кроком у формуванні творчих здібностей людини.

Пропонуємо наступні види творчих завдань: "Спільний малюнок", "Придумай казку", "Придумай назву», «Ласкаві кроки" (роблячи крок, дитина говорить своєму товаришеві ласкаве слово), «Чарівний стілець» (тому, хто сів на чарівний стілець, всі інші говорять компліменти), «Мій смішний портрет», «Вгадай, хто я?» (елементи пантоміми), «Життя речей» (діти складають історії про речі), «Творимо небилиці» (про казкових персонажів), «Найстрашніший страх» (діти малюють свій страх і позбавляються нього) і багато іншого.

Під час проведення ігор обов'язково використовуйте позитивну оцінку, що сприяє формуванню стійкого інтересу до будь-якого виду діяльності.

 

Якщо ця стаття стала Вам у пригоді, будь ласка, проголосуйте за неї.

( 6 Голосів ) 


_______________________Ейдетика. Розвиток пам'яті та асоціативного мислення. Персональний сайт Ірини Кадомцевої. Київ - 2017_____________________